Гарної осінньої недільної днини у Львівську церкву завітало особливе свято – свято Подяки Богу. Чому особливе? Тому що наголос був поставлений на подяці за конкретні благословіння у житті. Це була гарна нагода кожному пригадати хоча б один епізод, коли Бог говорив: «Я люблю тебе» через благословіння у навіть таких простих побутових речах. А скільки було моментів, які, здавалося, складаються лише зі сліз і багатьох знаків запитання. Але перейшовши, розумієш, що це було допущено Богом тобі на добро. Ще раз переживаєш подумки ці події. І щиро і природньо ллєється вдячності пісня перед лицем Гоподнім.
Свої особливі подяки, і такі, за які ще ніколи не дякували, присутні записали на листочках-плодах, якими прикрасили дерево-подяки.
Співав хор, звучала поезія та пісні, які дружно підхоплювала уся церква на тему хвали Богу і участі людини у праці на Господній ниві. Церква багато молилася. І всі молитви були об`єднані бажанням вдячного серця виразити своє захоплення Господом. А молодий брат Андрій, який нещодавно прийняв рішення будувати своє життя з Богом, поділився свідченням милості Господньої до нього.
Те, без чого неможливе життя людини – хліб, вода і Слово Боже – стало центральним акцентом в особливій молитві-подяки, яку звершили пресвітери Ярослав Іванович, Ігор Борисович та Богдан Іванович.
«Ніхто з тих, хто кладе свою руку на плуга і назад озирається, не надається до Божого Царств» Луки 9:62 – ключова думка проповіді пресвітера Ярослава Івановича. Що ж таке Царство Боже, де воно є і як його осягнути – ось ці питання, на які отримали відповідь усі, кому дороге і бажане благословенне майбуття з Богом. І, як наслідок, четверо молодих людей, які схилилися у молитві покаяння, стали добрими, повними стиглих зерен снопами на церковному полі.
На завершення святкового служіння хор виконав оду «Бог», написану Гавриїлом Державіним в час, коли його серця торкнувся Сам Творець.
9 квітня у Львівській церкві було подвійне свято – згадували славний в`їзд нашого Господа Ісуса Христа у Єрусалим і відбулося рукопокладення на пресвітерське служіння брата Олега Пенюка. Старший пресвітер по Львіській області брат Олександр Васильович Романюк у проповіді наголосив про важливість визначення для людини «Хто є Ісус Христос? – чи Він є моїм Царем, Якого я чекаю з радістю, чи, можливо, суддею, Який буде справедливо судити згідно мого життя?» Хор виконав гімн «Він – Цар слави», яким закликав присутніх до поклоніння великому Богу та Царю.
Другу частину служіння – рукопокладення розпочав брат В`ячеслав Васильович Нестерук- заступник голови Всеукраїнського Союзу Євангельських Християн Баптистів. Він звернувся до брата Олега та його дружини Ірини зі словом настанови для служителя, яке записане у 2-му посланні до Тимофія. Які риси притаманні Божому служителеві? Це і здібність навчати, це посвяченість в молитві за тих, кого навчає, також – вірність і нелицемірна віра та відвага у свідченні про Ісуса Христа і необтяженість життєвими клопотами. Для дружини теж записані в Слові Божому конкретні вимоги: підтримувати, молитися, допомагати. Після «Так» брата Олега та сестри Ірини В`ячеслав Васильович звернувся до помісної церкви, як до тої, з ким заключався «шлюбний завіт» між нею і новим служителем. Голосним «Так» церква підтвердила готовність підтримувати і співпрацювати зі своїми служителями.
Молитву з рукопокладенням звершали брати Ігор Борисович Гордейчук, Ярослав Іванович Назаркевич, Олександр Васильович Романюк і В`ячеслав Васильович Нестерук.
Привітання, квіти, свідоцтво про рукопокладення на пресвітерське служіння та пам`ятна Біблія – все це було завершальним акордом святкової події у житті Львіської Центральної церкви ЄХБ.
28 грудня стане пам`ятним днем для 14 людей з кількох євангельських церков Львівщини, які у білих одежах, в очікуванні радісної події у їхньому житті, стали перед Церквою. Це день Заповіту з Всевишнім Богом через водне хрещення і день, коли вони стали повноправними членами Христової Невісти – Церкви. Виконуючи повеління Ісуса Христа, ці люди пройшли навчання з основ віри, засвідчили перед церквою свою готовність зробити важливий крок віри.
На початку служіння пастор Бориславської церкви Кондор Володимир говорив про значення хрещення, про усвідомлення людиною сенсу обітниці Богові. Дивлячись на воду, розумієш, що це не просто засіб для омиття тіла, а за цим стоїть більш важливий зміст, більш важлива ідея, яку заклав Бог. Усвідомлення і розуміння – це те, що повинна мати людина, коли йде приймати хрещення.
В неділю 10 жовтня 2016 року Львівська Церква мала святкове служіння присвячене Дню Подяки за урожай.
Об`єднаний основний та молодіжний хор приготував величальні пісні для поклоніння нашому Господу.
В одну з чудових літніх неділь сім`ї, які поповнилися діточками, принесли їх в Дім Божий. Назаркевичі Ярослав та Ольга прийняли у свій чималенький дитячий колектив шосту дитинку – синочка Захарчика, Сенчуки Оксана та Володимир також тішаться шостою дитинкою – донечкою Анною, а Карча Давид та Ірина дякують Богу за другого синочка Маркіянчика. Батьки принесли їх з вірою, що Бог, виткавши цих діток ще в утробі материнській, благословить у житті. Також – це вияв батьківської турботи за своє потомство, адже без Бога, Його допомоги та мудрості нелегко буде виховати дітей, вчасно знайти слова настанови, застерегти від лиха та необдуманих дій та, звичайно, бути поряд, щоб підтримати і не вгасити добрі починання синів та доньок.
3 липня на Левандівському озері зранку було людно, панувала піднесена атмосфера свята. Молодь прикрашала квітковими композиціями прибережну зону озера. Усі готувалися до того моменту, коли 35 людей, одягнених у білі одежі, будуть вступати у заповіт з Богом через водне хрещення. Це особлива подія у їхньому житті, адже до обіцянки Богу доброї совісті на все своє життя і визнання віри в Ісуса Христа прислухається небо, а Церква є живим свідком. Молодші і старші брати та сестри з помітним хвилюванням, але з щасливими посмішками стояли на березі озера. Хор Центральної церкви прославив Бога співом величального псалма, а зі словом до присутніх звернувся брат Любомир Кубінський.
Відтепер щонеділі буде відбуватися on-line трансляція богослужінь церкви «Дім Євангелія». Це хороша можливість почерпнути духовної поживи тим, хто не зміг особисто бути присутнім на служінні з поважних причин, а також для наших дорогих братів і сестер, хто підтримує, молиться і цікавиться життям церкви, але проживає в далеких краях.
Щороку у зимову пору ми згадуємо подію, яка перевернула хід історії людства, дала початок новому літочисленню і, найголовніше, принесла і дорослим і дітям світлу надію на майбутнє. Це народження Спасителя світу. Мабуть в кожної людини, яка читала у Біблії про ті далекі події в уяві вимальовувалася картина, коли ангел звіщає простій єврейській дівчині Марії, що вона стане матір`ю Месії, нелегка дорога до Вифлеєму Марії та Йосипа і ясла в хліві, що стали першою колискою для Немовляти Ісуса. Пастухи, хор ангелів у нічному небі, мудреці з далекого краю, злий Ірод і плач матерів за своїми невинно вбитими немовлятами – першими страждальцями за Христа. Так відбулося перше Різдво Христове.
Прийшли жнива вже на наш поріг. Львівська Центральна Церква зустрічала свято Жнив – свято пам`яті і подяки Богу за Його благословення. Натхненним співом об`єднаного хору «Буду славить Творця, всю мудрість Його» розпочалося святкове служіння. А юний братик Назарчик Берлінець щиро привітав усіх чудовими словами вірша «Бог щоденно був із нами наділяючи дарами, кожний плід благословляв, сил до праці нам давав». Мабуть кожен присутній міг відчути дію Духа Святого, Який допомагав віруючим у цей особливий день пригадати усі Господні милості в житті. Адже ми приймаємо кожен новий день, порою не задумуючись, що це дарунок від Творця. Тому з глибокою шаною схилилися люди у вдячній молитві.
У першу неділю липня у Львівській церкві відбулася подія, коріння якої сягають ще у далекі часи першоапостольської церкви. Як тоді Господь приєднував до своєї Церкви спасенних, так і зараз Його рука не скоротилася, щоб спасати. Святе Водне Хрещення. Воно, в першу чергу, утверджує милість і силу Божу, щоб спасати грішників. Також засвідчує любов Божу, що оселилася у серцях викуплених людей і творить чудові переміни у житті тих, хто приймає її. І, по-третє, хрещення – це обіцянка взаємної вірності між Всемогутнім Богом і людиною. Чи легко зберегти вірність і добру совість у всьому?